7 міфів про каву без кофеїну (які нам заважають нею насолоджуватися)

Міф 1. Така кава шкідлива

Саме навпаки — її обирають саме ті люди, хто хоче усунути кофеїн зі свого життя (самостійно чи у зв’язку з дотриманням рекомендації лікаря). При цьому вони не можуть відмовитися від запаху та смаку, які їм подобаються, та не готові замінити цей напій на інші.

До того ж, людина може хотіти випити чашку-другу каву за світською розмовою чи роботою у вечірній час, але не хоче, щоб кофеїн негативно позначався на процесі засинання та якості сну. А тому випити арабіку чи робусту без кофеїну — саме те для органолептичної насолоди, але без отримання стимулюючої дози кофеїну.

Міф 2: Безкофеїнова кава — підробка

Ні, її роблять з тих же зерен, що й звичайну каву, з обсмажуванням під еспресо чи обсмажуванням під молоко. Багато кавових виробників роблять напої з кофеїном та без з одного й того ж зерна, щоб покупці, які звикли до конкретної ТМ з кофеїном, могли отримати той же смак, вибираючи потім безкофеїновий продукт.

Міф 3: У ній зовсім немає кофеїну

Слово «зовсім» є перебільшенням: у такій фермерській каві чи каві органічній міститься від 1% до 2% кофеїну. Втім, окремі виробники спеціально виготовляють продукт «з низьким вмістом кофеїну», опускаючи його відсоток до 15-20%. Але це не вважається класичним «безкофеїновим» продуктом.

Міф 4: Її роблять за допомогою жахливих страшних хімікатів, які вбивають все навколо, а особливо людей

На зорі відкриття процесу декафеїнізації так й було. У 1903-1906 pp. проводився ряд експериментів з використанням екстрактів беладони та бензолу. Пізніше було з’ясовано, що перша — токсична для організму людини (з багатьма клінічними проявами), а другий — це сильний технічний розчинник із вираженим канцерогенним ефектом на людину (також з багатьма клінічними проявами). Тож, від них відмовилися.

Сьогодні використовують такі методи декафеїнізації, які безпечні для здоров’я настільки, що їх схвалила навіть FDA (Food and Drug Administration) США, яка має дуже суворі норми та максимально консервативна:

1) Прямий та непрямий метод розчинення кофеїну дихлорметаном чи етилацетатом.

2) Швейцарський водяний процес.

3) Тригліцеридний процес.

4) Процес із використанням надкритичного CO₂.

Міф 5: Вона несмачна

Процес екстракції кофеїну виглядає в цілому так: зелені зерна кави поміщаються у воду чи у воду + розчинник, де кава віддає кофеїн та розчинні хімічні сполуки у цю рідину. Старі зерна викидаються. Потім насичена рідина проганяється через вугільні фільтри, де великі молекули кофеїну затримуються, а дрібніші молекули інших сполук повертаються у воду. Альтернативно, кофеїн вилучається із суспензії іншими хімічними сполуками. Потім беруться нові зерна та знову поміщаються у воду (чи воду + розчинник), що містить усі корисні сполуки з минулого разу. Але за рахунок насиченості води від минулого зерна, тепер з кави виходить тільки кофеїн, а решта сполук залишаються в зерні (які беруть участь у формуванні смаку і запаху).

Втім, можливо, що користувач такого напою відзначить трохи більш знижену гіркуватість та збільшену кислинку. Якщо ви з них, то рекомендуємо вам купувати каву трохи темнішого обсмажування, ніж та, яку ви п’єте із вмістом кофеїну (для отримання додаткової гіркоти). Та додавати до чашки трохи більше цукру/молока, щоб приховати кислинку. Однак, якщо вам, навпаки, до душі менш гірка та трохи кисліша кава — то це ж просто знахідка і ваш новий чудовий вибір!

Міф 6: Вона зовсім без запаху

Проводилося кілька досліджень методом сліпого тестування кави з кофеїном та без. Смішно сказати, але кава без кофеїну отримала навіть більш високі оцінки від учасників тестування щодо інтенсивності та приємності аромату.

Швидше за все, так відбувається тому, що безкофеїнова кава мелеться трохи дрібніше, ніж кофеїнова (при однаковому налаштуванні жорен кавомолки). Напевно, за рахунок того, що після декафеїнізації її спочатку висушують, перш ніж обсмажувати.

Тож і за цим пунктом це — не більше ніж міф.

Міф 7: Для її виробництва береться кава найнижчої якості

Безперечно, для процесу екстракції кофеїну не беруться елітні сорти. Справа в тому, що вони відрізняються за своїми смаковими та ароматичними якостями навіть з-поміж інших мікро-лотів, які можуть бути і по 500 грам. А декафеїнізація — це процес, у якому беруть участь багато сотень кілограмів зерна одночасно. Змішувати елітні сорти між собою чи з іншими зернами — це означає вбивати їхню ідентичність і самобутність. Саме тому для процесу не беруть ексклюзивну каву — адже на виході вона не міститиме унікальних нот, композиції та всього того, що робить кожне її зернятко таким індивідуальним і дорогим.

Але було б неправдою, якщо б стверджувалось, що беруться лише найгірші та найдешевші сорти. Навпаки, світовий ринок наразі рясніє пропозиціями «від малої до великої», абсолютно різних цінових категорій. Так, безперечно, серед них є й бюджетні — але так само, як і в сегменті звичайної кави. Адже це такий саме ринок, який орієнтований на різні сегменти споживачів кави в зернах — хтось готовий витратити більше, а хтось ні.

Як правильно поводитися з вашою кавою без кофеїну

Отже, ви купили продукт, який не містить своєї звичайної «бадьорої складової». Ми хотіли б вам дати наступні рекомендації щодо зберігання та вживання:

• Зберігайте окремо від кави з кофеїном, тому що по каві в зернах чи меленій просто неможливо візуально визначити, чи кофеїнова вона чи ні. Виняток: тільки якщо вона буде кардинально різною за ступенем обсмажування (що визначається візуально). І наклеюйте етикетки на ємності.

• Заварюйте в іншому посуді, ніж каву з кофеїном (якщо вам протипоказана ця речовина), оскільки навіть залишкова кількість кофеїну на стінках може в кілька разів підвищити його концентрацію у чашці.

• Якщо вам не подобаються смакові якості, спробуйте добавки (молоко, сиропи, спеції тощо). Потім, як звикнете, зможете поступово відмовлятися від них.