Боже бережи Короля чи Британська кавова культура

“Pistols for two, coffee for one” — це фраза, яку навряд чи хтось чув, якщо він не народився в англомовній Британії чи не здобув гарної освіти в Оксфорді чи іншому англійському університеті. Тим часом, вона сягає корінням у 18 століття, коли в Британії популярними були смертельні дуелі на пістолетах. Фактично, вона означає, що дуелянтів двоє, але, як правило, тільки один з них залишається живим, який і п’є каву після дуельного завершення. А це означає, що, як й пістолети з дуелями, так й кава були вже у 18 столітті настільки органічною частиною англійського суспільства, що фраза стала крилатою.

Трошки історії

Вперше кава була завезена до Британії у 1615 р. купцями, але мало минути аж цілих 35 років до відкриття першої кав’ярні в країні. Сталося це у всесвітньо відомому Оксфорді. Через два роки кав’ярні відкрилися в Лондоні і вже через кілька років сильно збільшилися в чисельності, наче гриби після дощу — їх були вже сотні. Так як паби того часу були наповнені дуже сумнівною публікою, а просторих будівель було мало, громадяни більш високого соціального статусу для соціалізації, зборів та зустрічей обирали кав’ярні.

Вони зазвичай були повністю зайняті, тому в них з’явилася спеціальна банка, куди опускав монету відвідувач, який хотів якнайшвидше отримати свій столик і напій. Плата за це називалася To Insure Proper Service (Для Забезпечення Швидкого Обслуговування), скорочено TIPS. Абревіатура швидко стала самостійним словом та стала повсюдно позначати «чайові». У сучасній англійській мові остання літера все частіше опускається, формуючи tip.

Інтелектуальна публіка, яка збиралася у кав’ярнях 17 століття, часто вела розумні, наукові та ділові бесіди. Навколишні відвідувачі, слухаючи та навіть деколи беручи участь у цих бесідах, могли набратися знань з різних напрямків, чому кав’ярні навіть почали жартома називати «грошовими університетами», оскільки гріш — дрібні гроші, пенні — був вартістю чашки кави, купуючи яку відвідувач формально міг провести всередині стін закладу час і слухати бесіди.

Пара-трійка найпопулярніших кав’ярень з часом трансформувалася в компанії зі світовим ім’ям. Так, банкіри, магнати, маклери, фінансисти та інші брокери любили збиратися в «Кавовому будинку Джонатана», де якось вони провели зустріч, де заснували Лондонську Біржу. Інший будинок кави, Едварда Ллойда, зараз є світовою компанією-лідером у страхуванні Lloyd’s.

Наприкінці 17 століття жінки Британії так втомилися від того, що їхні чоловіки постійно засідають у кав’ярнях, а не вдома з ними, що накалякали петицію королю, щоб той заборонив кав’ярні, мотивувавши це тим, що від пиття кави чоловіки набувають імпотенції, та й взагалі, цей напій «диявольський», бо пахне горілим. Король так і вчинив. Щоправда, він більше боявся, що кав’ярні — це розсадники інакодумства, й в них виношували плани щодо заколоту проти нього (частково він мав рацію). Проте заборона не протрималася і 2 тижнів, оскільки розлючені закриттям кав’ярень жителі показали у буйних вуличних протестах, якої вони думки про короля та його заборони.

Вже не Карл Другий, якому кляузничали, а Фрідріх Великий, який прийшов на його посаду через сотню років, теж почав боротися з кав’ярнями, бо вважав, що зерно, яке закуповується за валюту у країн-постачальників — це непотрібне витікання грошей зі скарбниці за кордон. Він запропонував альтернативу каві у зернах — пиво. Втім, суспільство знову обурилося, тож і ця заборона не встояла довго.

У період 17-19 століть споживання кави в Британії падало, майже повністю згаснувши наприкінці 19 століття. Причини були різні; серед основних можна виділити нестабільність поставок арабіки та робусти від експортерів, періоди тривалих неврожаїв, стрибаючі ціни, а також спроба влади замінити каву в Британії на чай і пиво. Власне, успішність цих спроб ви знаєте, адже сьогоднішня Британія найбільш відома як країна чаю та пабів.

Новітня історія та сьогодення

У 1906 р. хімік з Англії Джордж Вашингтон (не той, який президент іншої країни, а однофамілець) винайшов стійку технологію отримання розчинної кави у промислових масштабах. Звідси й розповзлося по світові захоплення цим напоєм, й повільно в самій Британії почалося більше споживання розчинної кави, яка потроху витісняла чай.

Як й у багатьох країнах світу у 20 сторіччі, саме не зерновий, а розчинний напій, приготований із зерна арабіки (але частіше з робусти та з купажу арабіки та робусти) був найбільш ходовою кавою в Британії. Навіть сьогодні розчинну каву п’ють удома понад 70% британців, а у 2010-х ця частка становила 80%.

Відродження культури кав’ярень у Сполученому Королівстві почалося відносно пізно, з середини 1990-х років. Тут почали відкриватися кав’ярні «другої хвилі», а з середини 2010-х — і «третьої хвилі», які сьогодні орієнтуються на відмінні сорти фермерської кави, органічної кави та елітних сортів.

У Британії люблять каву всіх різновидів з молоком і цукром (як й свій чай, до речі), тому зерна з обсмажуванням під еспресо навіть сьогодні помітно менш популярні, ніж з обсмажуванням під молоко. Різні «новомодні» пропозиції кавового ринку, на кшталт кави з бочки, запроваджуються в цій країні дуже повільними темпами.

Сьогодні британці не сильно люблять ходити по кафешках, віддаючи перевагу домашньому споживанню свого напою. Незважаючи на те, що в Королівстві є ряд великих мереж (EAT, Pret A Manger, Caffe Nero, Starbucks та Costa Coffee), вони займають трохи більше половини кавового ринку і всього споживання. До речі, незважаючи на зусилля Starbucks щодо своєї популяризації в країні, Costa Coffee займає переважну ринкову частку. Тим не менш, та чи інша кав’ярня буде відкрита майже на кожній більш-менш популярній вулиці майже кожного міста Королівства, де мешкають хоча б 2-3 сотні тисяч жителів.

Тяга до елітарної кави в Британії збільшується, починаючи з американського серіалу Друзі, головні герої якого пили каву у кав’ярні. Але сьогодні переважно молодше покоління прислухається до кавових трендів, відходячи все більше від споживання чаю, який отримує статус більш домашнього напою чи такого, який п’ють за робочим перекусом. І хоча у всесвітньому престижному World Barista Championships іноді призові місця одержують бариста з Британії, а багато кав’ярень роблять ставку на свіже обсмажування, науковий підхід до приготування та вкладають інвестиції в сучасне кавове обладнання, не можна стверджувати про кохання бриттів до кави. Адже її ринок оцінюється всього у 17 млрд. фунтів на рік, що приблизно дорівнює лише 0,53% від річного ВВП цієї країни.

І хоча щоденно у середньому в Британії випиваються 98 млн. чашок кави, що становить приблизно 1,46 чашки на душу населення, три чверті з цього — розчинна кава. У Фінляндії, найбільш «кавовій» країні в світі, цей показник становить 4 чашки на день, переважна більшість якої — зернова. До речі, чудову зернову каву можна завжди купити в Інтернет-магазині coffeestory.in.ua.