безкоштовна доставка
при замовленні від 1200 грн.

Кавова культура та ринок у Японії

Сучасна Японія є одним із найбільших кавових споживачів у світі — її частка у 2019 році була 5,2% від світового споживання (у країну було імпортовано 440 000 тон арабіки та робусти). Для порівняння, увесь Євросоюз споживає 34,4%, а США — 18,2%. Приблизно 48% споживачів кави в Японії купують її поза домом (бари, кафе, ресторани, готовий продукт у банках з автоматів), решта п’є вдома.

Основним драйвером кавової культури Японії є кафе, які називаються тут kissaten («кісатен»).

Історія

Вперше кава була завезена до Японії у 1700 році з Нідерландів (оскільки Японія була до 20 століття досить закритою країною в плані міжнародної торгівлі, основна маса товарів, які привозились з Європи та неазіатського світу, була з Нідерландів). Місцеві, проте, спочатку не оцінили її смак, називаючи її гіркою і спаленою (що, загалом, справедливо, якщо пити її без цукру). Потрібно було цілих 188 років, щоб у Японії відкрилося перше кафе Kahiichakan, яке, втім, збанкрутувало через 5 років.

Перезапуск кавового споживання відбувся у 1933 році з відкриттям у місті Кобе кав’ярні під назвою Уесіма Тадао Шотен підприємцем Тадао Уесіма. Його сьогодні в Японії називають праотцем кави, бо він:

• першим у країні зайнявся оптовою торгівлею кави;

• відкрив перший обсмажувальний цех;

• після завершення ДСВ, під час якої вся кавова індустрія Японії зупинилася, у 1950 році першим почав закуповувати каву для внутрішнього споживання, щоб перезапустити ринок ще раз (купуючи Колумбійське зерно);

• його компанія у 1969 р. представила світові першу каву в банках, готову до вживання, а сьогодні його компанія є великою корпорацією і гігантським драйвером усієї індустрії кави в Японії.

У 1949 році місцева компанія Hario винайшла сифон, а у 2004 р. — пуровер V60. У 1990 р. компанією Yamanaka & Co були винайдені дріп-пакети, які дозволяють заварювати мелену каву прямо в чашці.

 

Особливості сучасної японської кавової культури

Споживання кави в цій країні вигадливим чином переплітається з особливостями місцевого менталітету, тисячолітньою класичною культурою, релігією та численними молодіжними трендами поп-культури.

 

Спа-курорти

Місцеве споживання на душу населення — 2,1 кг кави на рік, але не вся кава просто п’ється. Так, у Японії користуються великою популярністю спа-курорти, у яких у воду додаються інгредієнти для тонусу шкіри та насичення її різними мікроелементами. У чани чи величезні ванни можуть кластися частини рослин (трави, кора, квітки), зелений чай чи зерна кави, частинки з яких при перебуванні в такій воді переносяться в організм, вбираючись через шкіру. Прикладом таких місць є спа-курорт Янесун у Японії з ваннами з кавових зерен, які кілограмами кладуться у кожну ванну, розраховану на кілька осіб.

 



Кісатен та баночна кава

У Японії дуже сильне соціальне розшарування за багатьма ознаками, включаючи культурні, вікові та фінансові. Доросле населення, офісні співробітники та люди, які належать до «середнього класу» віддають перевагу свіжій заварній каві (в основному, фільтр-каві, чорній чи з цукром, але без молока). Вона вважається елітною кавою (а тому досить дорогою), й її часто п’ють на самоті, сидячи в кафе кісатен із газетою чи за ноутбуком.

Кісатен — це місце, де можна спокійно посидіти на самоті чи в дуже невеликій компанії, насолоджуючись умиротворенням та тишею, читаючи газету чи книги з бібліотеки закладу (багато з них рясніють різноманітністю пропонованої літератури, включаючи не тільки книги та журнали, але й мангу). На відкритих терасах (а іноді і всередині закладів) процес вживання чорної кави чи з обсмажуванням під еспресо можна поєднати з сигаретою (але не всі кафе це дозволяють). Відгалуженням кісатен є заклади Meikyoku kissa — де фоном грає класична чи народна музика.

Молоде покоління в цьому відношенні простіше, активно вживає каву в банках, якої розвелося гігантське розмаїття. У великих містах на кожному розі стоять кавові вендингові автомати, але, окрім них, каву можна купити в будь-якому продуктовому магазині. Напої розрізняються за ступенем солодкості, кількістю молока та добавками (наприклад, мед, карамель тощо). Приклади таких напоїв у банках ви бачите на фото.

 





Лате-арт

Котиків люблять усі, а в Японії — особливо. Це не могло не позначитися на чудовому лате-арті, який роблять не просто з малюнками кошенят, а у вигляді об’ємних структур, де з чашки на вас будуть виглядати ці та інші тварини, включаючи панд, яких тут також люблять (як наслідок впливу поп-культури). У таких місцях можна скуштувати різні дорогі сорти, наприклад, каву з бочки, фермерську каву та органічну каву.

 

Варіації кафе

Сучасна Японія не була б вірною самої собі, якби не виникли різновиди закладів, що уособлюють постійне прагнення населення до культурного розмаїття у загальному.

Так, у середині 20 століття відкрилися заклади, які називаються no-pan kissa, що можна перекласти як «кафе без спідньої білизни». Уніформою офіціанток тут є короткі спідниці, бюстгальтери чи топіки без них, а також відсутність одягу під спідницями. Для повноти картини підлога була дзеркальною, щоб відвідувачі могли заглядати під спідниці жіночого персоналу. Такі заклади часто були прикриттям борделів, які розташовувалися на підвальному поверсі чи за стінами в глибині приміщення. Тому сама кава в зернах тут коштувала досить дорого, а «прайс-лист» не обмежувався, власне, кавовими напоями та їжею.

Зважаючи на спірну легальність функціонування таких закладів, на них часто проводилися облави, що вели до закриття. Поступово в «чистому вигляді» майже всі no-pan kissa були в Японії на сьогоднішній день закриті, а ті, які залишилися, перепрофілювалися в бікіні-кафе, де офіціантки одяглися в бікіні різного ступеня «міні». І сьогодні основним принципом бікіні-кафе є «дивися, але не чіпай» (інакше зустрінешся з місцевими викидайлами). Іншими країнами, де сьогодні, так чи інакше, функціонують no-pan kissa (або їх подоби), є Австралія, Тайвань, Чилі та Італія.

Сучасний образ кафе в Японії — це гамірні місця, де збирається молодь. Там здебільшого замовляють дешевші напої, приготовані з обсмажуванням під молоко (часто з купажів арабіки та робусти) та каву з собою (у тому числі, розчинну, яка в останні 5-10 років піднімається в ціні через її популярність на масовому ринку Японії). Ті, хто більше цінує тишу і, водночас, хоче підкреслити свій статус, вибирають із багатьох яскравих тематичних місць, наприклад, ресторани, оформлені в стилі «Аліси в Країні Чудес» Льюїса Керрола. Таких місць у Японії сьогодні вже 7.