Культура кави в Таїланді
безкоштовна доставка
при замовленні від 1200 грн.

Культура кави в Таїланді

Сьогодні Таїланд є повноцінним членом кавового світу, де каву вирощують, експортують, імпортують, створюють кооперативні та приватні ферми, активно дивляться у бік спешелті, проводять різноманітні заходи та чемпіонати, й загалом розвивають культуру споживання. Але так відбувається не довше 20 років, а вирощувати каву тут стали відносно пізно — лише у 1970-х.

Історія кави у Таїланді

В історії Таю, як його тепло та з любов’ю називають лонгстеєри та інші туристи з «білих країн», які переїхали сюди на зимівлю чи тимчасове проживання, був 110-річний «опіумний» період, з 1860 по 1970 роки. Опіумний мак тут вирощували поголовно усі фермери, як й в інших країнах т. зв. «Золотого Трикутника», що виробляв опіум (крім цієї країни, до нього входили ще Лаос і Бірма, вона ж М’янма). Опіуму було тут так багато, що вистачало на весь світ, а опіумні туристи з’їжджалися сюди звідусіль, залишаючи власні статки, здоров’я та часто і свої життя в одному з численних притонів, де курили опіумний мак.

У якийсь момент у світі стався переломний момент, і багато урядових та міжурядових організацій вирішили дати активний бій наркотикам по всьому світові. Для Золотого Трикутника ООН розробила програму «Проект із заміни сільськогосподарських культур та розвитку співтовариств», яку підтримали уряди згаданих країн. Протягом 1970-х рр. Фонд Королівських проектів Таїланду на основі програми ООН створив свою національну, де фермерам добре платили за те, щоб вони переходили з вирощування опіумного маку на інші культури. На вибір пропонувалося кілька, серед яких були кава, олійна пальма та каучукові дерева. Оплачувався не лише сам перехід на культури як одноразова стимулююча виплата, але й давалися гроші на закупівлю с/г культур, техніки, найм робітників, добрив тощо. Частина грошей давалася ООН, частина — виділялася національними урядами країн, які брали участь у програмі.

 Ті, хто зупинив свій вибір на каві в Таї, вже у 1976 році дали перший видимий результат, давши на експорт 850 тон кави в зернах. В основному, це була робуста, з якої дешево починати, вона невибаглива у плані догляду і збирати її можна навіть неосвіченим робітникам методом звичайного стрипінгу. Це дало швидкий поштовх розвиткові індустрії кави в Таїланді. Опіум був покинутий і майже повністю тут переможений.

Арабіку почали вирощувати на більш-менш помітному рівні лише на початку 2000-х. Так, у 2002 році її врожай був лише 500 тон, а у 2019 році її експортували близько 6000 тон. Всього Тай відправляє на експорт сьогодні щорічно 30 000 тон кави, що ставить його на 25 позицію серед світових кавових експортерів. Але ж це й означає, що робуста превалює у продукті Таю — 80%.

Сьогодні місцеві фермери тримають носа за вітром, слідуючи за тими с/г культурами, які приносять найбільше прибутків, моніторячи світові ринкові ціни. Так, вони періодично переключаються з кави на той же каучук чи олійні пальми. Пальма до кінця 2010-х була досить прибутковою, але коли у 2021-2022 роках вартість кави виросла на світових біржах приблизно вдвічі, багато хто знову повернувся до кавової індустрії, звертаючи свій погляд більше на арабіку, яка коштує помітно більше, ніж робуста. На додаток до звичайних сортів фермерської кави та органічної кави, яка добре тут росте, вони пробують висаджувати елітні сорти, наприклад, гейшу, яку добре розкуповують місцеві кав’ярні та експортери.

 

Клімат Таїланду

Місцевий клімат досить відрізняється через протяжність країни з півдня на північ. Північні та високогірні штати Чіангмай, Чіанграй та Мехонгсон спеціалізуються на арабіці, маючи середньоденну температуру між +18 та +28 °С, опадами між 1200 та 1500 мм на рік й прийнятними висотами між 0,7 та 1,4 км над рівнем моря. Прагнучи зберегти природу через любов до неї у місцевого населення, вони часто не вирубують дерева під плантації кави, а висаджують їх для вирощування затіненим методом, що теж дає плюсик до якості. Ферми у цих штатах видають відмінний продукт для обсмажування під молоко та обсмажування під еспресо. Часті різновиди ягід тут — катурра та катуаї. Вся елітна кава вирощується лише у цих 3 штатах.

Більш південні штати Канчанабурі, Крабі, Сураттані, Пангнга, Ранонг, Чумпон та Наконсітаммарат спеціалізуються на робусті, оскільки в них досить жарко, мало опадів і їх розподіл за роком припадає в основному на сезон дощів, що для арабіки майже згубно. Найбільша частина місцевого продукту йде на виготовлення розчинної кави та купажів арабіки та робусти, як у країні, так й за кордоном (на експорт йде приблизно 5% кави, що вирощується у країні, через внутрішнє споживання близько 200 чашок на душу населення на рік). Температурні перепади тут можуть бути від +20 до +45 °С, тому саме ці штати (всі вони з береговою лінією, за винятком Канчанабурі) залучають туристів у країну. Лонгстеєри (люди, які довго живуть на одному місці в чужій країні і які найчастіше не працюють у ній офіційно), наприклад, прагнуть приїхати у Крабі, Сураттані та Наконсітаммарат, але перші два штати не підходять тим, хто не переносить величезну вологість.

Місцеве с/г міністерство постійно працює над тим, щоб виводити локальні сорти кави, стійкі до найбільшої місцевої проблеми — кавової іржі, яка в той чи інший рік може вбивати до 70% плантацій.

 

Кавові напої в Таї

Ті, хто був у Таї, знають, що місцеве населення значно більше п’є баночну готову каву чи розливну з вендингових та магазинних автоматів, які тут на кожному розі, особливо в місцевій мережі супермаркетів 7-Eleven. Тяжіння до чогось ексклюзивного та нового, наприклад, кави з бочки чи спешелті, тут поки що досить мало. Дорогі сорти п’ють ентузіасти, бізнесмени та мешканці великих міст. У туристичних локаціях за свіжою гарною кавою тут полюють лише туристи, а приїжджі з країн, де є Старбакс, відвідують локальні заклади цієї мережі, т. я. вони вже звикли до якості тамтешньої кави.

Місцевою любов’ю тут є напій «Копі Гу Юй», який обсмажується, заварюється та споживається з маслом. Крім Таю, його шанують ще в Сінгапурі та Малайзії. Місцеві вважають, що вершкове масло створює динамічний та насичений смак напою, а для солодкості вони можуть щедро приправити його згущеним молоком замість цукру і покласти ще й маленьку плитку масла, щоб плавала зверху. Іншою любов’ю місцевих і туристів є кава з льодом, яку тут роблять повсюдно, вправляючись у рецептах, як гарна українська господиня експериментуватиме з рецептами домашнього пирога чи тушкованої курки.

Щоб відчути у своїй чашці частинку Таїланду, ми рекомендуємо вам купити каву в Інтернет-магазині coffeestory.in.ua із цієї країни.