Чим органічна кава відрізняється від промислової?
Все частіше на упаковках не тільки кави, але й іншої сільськогосподарської продукції (і в описі також) зустрічається слово «органічна» (“organic”) чи аналоги іншими мовами. Окрім того, також часто використовується термін «еко».
А на інших продуктах такого маркування немає. І відрізняються ці продукти не лише ціною та упаковкою, але й якістю. Давайте детальніше розберемо, яка між ними різниця.

Вхідні дані
Для початку відзначимо, щоб не було плутанини: фермерська кава може і не бути органічною, при цьому органічна кава може бути фермерською і такою, які вирощується на великих територіях. (З цієї причини, до речі, у нашому каталозі є окремі категорії для фермерської кави та для органічної кави — щоб провести між ними різницю при покупці кави в Інтернет-магазині coffeestory.in.ua).
Водночас, органічна кава не може бути промисловою. Ну і, загалом, варіації кави (як їх глобальні види арабіка, робуста та ліберика, так й різновиди, наприклад, катурра, катуаї, тіпіка, бурбон тощо) можуть вирощуватися органічним методом. Зараз все розкладемо по поличках.

Промисловий метод сільського господарства
Основні характеристики промислового вирощування кави в зернах та ведення сільського господарства такі:
• максимальна механізація праці;
• використання хімічних добрив, вироблених на хімзаводах, які можуть мати негативний вплив на здоров’я споживачів, навколишніх мешканців та середовища вирощування сільгоспкультури;
• виснаження землі через націленість на її максимальну експлуатацію;
• неадекватно низька оплата праці робітників, зайнятих у полі;
• націленість на максимальний вихід продукту на кожній його стадії одночасно з мінімізацією витрат та відходів;
• відсутність економічної мотивації давати на виході лише висококласний продукт, допускаючи серйозну частину зіпсованого чи поганого початкового продукту загалом;
• не стурбованість рівнем забруднення стічних та ґрунтових вод;
• немає націленості на уникнення шкоди для екосистем Землі в тривалому періоді;
• використовується масова та дешева пластикова упаковка, що шкодить Землі з усіх боків;
• дотримання лише тих мінімальних норм та настанов, за недотримання яких має бути штраф від регуляторних та наглядових органів (та й те, великі компанії часто зважують, що їм обійдеться дешевше: штраф чи продовження їх бізнес-практик, й у реальному житті буває, що вибір робиться на користь усталених бізнес-процесів, адже штраф буде заплатити дешевше).
У результаті, образно кажучи, у нас і ковбаса з папером, щурячими хвостами та пазурами. І вершкове масло не з вершків, а з емульгованої пальмової олії. І картопля гігантська, але нітратів та рідкісноземельних елементів у ній більше, ніж крохмалю.
Кава, вирощена промисловим методом, відповідає суті фрази «дешево та сердито», та проходить через такий промисловий цикл:
1) Посів дерев відбувається на відносно низьких висотах та рівних полях, де буде зручно її обробляти та збирати комбайнами.
2) Росте кава під прямим сонячним промінням, щоб швидко визрівати (при цьому в ній не формуються складні цукри, відповідальні за багатий букет смаку та аромату).
3) Вона поливається «хімічною поганю», щоб максимально агресивно та ефективно захистити рослини від шкідників та надати підживлення, якого недостатньо на ґрунтах, які виснажуються.
4) Збирається з нанесенням великої шкоди рослинам, внаслідок чого ті не живуть належні 75-100 років, а змінюються на нові у 2-4 рази частіше;
5) Миється та ферментується з «хімікаліями».
6) Агресивно сушиться в машинах, а не м’яко під сонцем та вітром.
7) Упаковується у пластик.
8) На кожному етапі не дотримуються елементарні норми гігієни роботи з продуктом, внаслідок чого там можуть бути не тільки гілки та камені, але й практично будь-яке сміття, включаючи біологічне.

Органічний метод сільського господарства
Багато індивідуальних фермерських господарств та невеликих компаній приходять у жах від того, що роблять великі компанії, які мають на думці лише прибуток. І тому вже багато десятків років у світі поширюється рух за екологічні, органічні методи виробництва. Адже ми ж не можемо (і не повинні!) шалено експлуатувати нашу планету, заганяючи її у глухий кут нашими потребами, які все зростають й зростають. Та й не всі бажають харчуватися продуктом мас-маркету, розуміючи, що за ним криється.
Тому органічний метод сільського господарства — це повна протилежність методам роботи лише заради прибутку. Так, безперечно, комерційна складова тут є, куди ж без неї. Але методи вирощування кави тут створені з думкою про продукт, про рослини кави, про працівників ферм, про споживачів та про всю планету (адже вона в нас одна!).
Кава, вирощена органічним методом, у т.ч. елітні сорти, проходить такий цикл:
1) Посів дерев відбувається на затінених ділянках (поміж інших дерев, під їх кронами), щоб дозволити ягоді бути на гілці ще 1-2-3 додаткові місяці для розвитку смаку, аромату та дати їй суттєво зрости в ціні саме завдяки відмінній органолептиці (за що даються різні призи на конкурсах).
2) Ягода росте на оптимальних висотах, на схилах гір та пагорбів, що унеможливлює промисловий збір, а всі операції здійснюються вручну та максимально дбайливо для рослин та ягід. Та в принципі для рослини підбирається оптимальний ґрунт.
3) Уживані добрива — лише натурального походження (серед яких є відходи виробництва самої кави — м’якоть, шкірка тощо). При цьому на дерево кави в період 3-5 перших років його життя взагалі не вживають підживлення, дозволяючи природний розвиток. За рахунок цього, на жаль, вищі втрати від шкідників, зате не на шкоду якості. До речі, використовувані добрива не забруднюють стічні та ґрунтові води.
4) Обробка відбувається без хімічних речовин, виготовлених на заводах — лише з тими, що дала природа (а ферментація протікає з натуральними дріжджами чи повністю «у власному соку»).
5) Дерева живуть 50-100 років (довше 100 немає сенсу, оскільки плодоношення сильно знижується, але кавове дерево може прожити і 150 років).
6) Працівники ферм та підприємств, які працюють за методом «органік», створюють профспілки та компанії, які захищають їхні права та дають більш справедливу оплату за їх працю. Також ці компанії часто створюють та підтримують інфраструктуру регіону: дороги, Інтернет, лікарні, школи…
7) Упаковка — лише натуральні мішки (наприклад, з джуту) та картон. А для готового продукту, що продається дрібними партіями, — папір та скло.
8) На кожному етапі роботи суворо дотримуються настанови щодо чистоти роботи та нормування праці.

Як бачите, фермер може не вирощувати органічну каву чистого сорту чи не робити купажі арабіки і робусти цієї якості, але, все ж таки, вирощуючи її, він робить свій посильний внесок у благополуччя всіх людей, тварин та планети.
Щоб розпізнати органічну каву серед решти пропозицій на ринку, на упаковки наносять спеціальне маркування. Воно може бути як отримане офіційно в різних організаціях (Fairtrade, Rainforest Alliance, OCIA, USDA Organic, Bird Friendly та ін.), так й мати довільний дизайн, якщо компанія дотримується органічних норм, але з якихось причин не пройшла сертифікацію (наприклад, тому що це дорого). Приклади того, як можуть виглядати ці позначки, містяться на чотирьох картинках внизу. І дійсно — вартість такої продукції помітно вища (іноді на півпорядку чи порядок), бо гарна якість і турбота про довкілля коштують грошей. Але воно того варте!:)



