Як залучити молоді покоління до кавового фермерства
Проблема старіння фермерів, які вирощують каву, є нагальною для переважної більшості кавових країн. У цій статті ми розглядаємо, яка ситуація із віком фермерів сьогодні, і як залучити до роботи у цій галузі молоде покоління.
Дедалі більше молодих людей вважає, що професія кавового фермера не є престижною. Адже в ній не платять великих зарплат, якщо найматися до когось на роботу. А якщо працювати на себе, то ринкові ціни на зелену каву в зернах ледве покривають собівартість чи не в кожній другій країні світу, де вирощують фермерську каву. Крім того, фермер повинен приймати на себе всі ризики, пов’язані з втратою врожаю через негоду і шкідників, залежати від коливань закупівельних цін на арабіку і робусту, і при цьому намагатися не тільки протримати на плаву ферму, оновлюючи її основні фонди, а й годувати родину.
Тому підростаюче покоління все більше дивиться у бік життя у великих містах, де є освіта, робота в офісі, і бізнес-середовище, в якому можна реалізувати свої ідеї і навіть спробувати запустити стартап (якщо в голові у людини не вітер). Не дивно, що середній вік фермерів сьогодні у низці країн перевищив 50 років. Тільки там, де країни найбідніші, і в принципі медіана віку населення тяжить до нижчої позначки, фермери, які культивують каву, є в середньому молодшими (від 20 до 45 років).
До роботи на фермах схильні тільки ті молоді люди, які в принципі змалку були зайняті в сімейному бізнесі як безкоштовна робоча сила, і які досить бідні та/або безамбіційні, щоб спробувати щастя у великих містах чи поступати там на навчання.

Та й з освітою не все так просто: якщо у 2-ій половині 20 століття здобуття вищої освіти було хоч якимось гарантом того, що ти зможеш знайти хорошу роботу і вирватися з бідності, то в 3 десятилітті 21 століття це вже все рідше стає запорукою успішного старту кар’єри. Не будемо зараз вдаватися в політичні і економічні подробиці того, чому так відбувається у світі, але цю обставину не помічати не можна. Тому підростаюче покоління не розуміє, навіщо вчитися, щоб повертатися на ферму, якщо можна просто продовжувати працювати по-старому, дідівськими методами вирощуючи якщо не каву, то інші с/г культури, які дадуть куди більший прибуток. З цієї причини окремі фермери сьогодні перепрофілюються чи продають свої ферми, щоб стати найманими робітниками, часто змінюючи навіть сферу діяльності.
Зважаючи на не престижність роботи кавового фермера загалом у світі, галузь знаходиться у стагнації, особливо там, де вирощуються масові сорти кави (дешеві, швидкі, з низькою націнкою). Багатьом малим і середнім фермам не вистачає грошей, щоб оновлювати основні фонди і розвиватися. До речі, кредити фермерам дають не дуже неохоче, та й брати їх не всі хочуть через великі відсотки. Проте є кілька виходів із цієї ситуації, які по-різному застосовуються у різних країнах. І нижче ми їх розглядаємо.

Рішення щодо того, як залучати молодь до кавового фермерства
1. Цільові програми, гранти і фінансування. Сьогодні це у різних країнах реалізується через приватні фонди і допомогу держав. Також фермери об’єднуються в кооперативи, щоб фінансувати свої ферми і населені пункти, де вони мешкають, покращуючи інфраструктуру, і навіть виходячи як самостійна юридична особа на наднаціональний рівень, минаючи ланцюжок посередників, які тримають закупівельні ціни низькими. За рахунок цього молоді фермери можуть отримувати пільгові кредити і гранти на відкриття нових ферм, вирощування більш вигідних кавових сортів і отримувати сертифікацію, яка дозволить маркувати їх продукт як «органічну каву» (що автоматично підвищує оптову вартість їхнього товару). Ферми, що вже працюють, можуть висаджувати у себе елітні сорти кави, експериментувати з ферментацією, отримуючи більш цікавий смак продукту на виході, створюючи, наприклад, каву з бочки. Показовим у цьому плані є найбільш успішний міжнародний фонд Ганса Ноймана, який за 2 десятиліття роботи допоміг грантами більш ніж 260 тис. фермерських сімей із 22 країн.
2. Навчання фермерської справи. Багато молодих людей, зайнятих на фермах своїх батьків, часто здобувають лише базову освіту в кавовій справі, не знаючи, що бувають експерименти з ферментацією, купажування арабіки і робусти, що існує сучасне обладнання, яке може помітно прискорити процес обробки зерна, а також нові методи боротьби зі шкідниками. Якщо давати їм таку освіту, ефективно поєднану з кредитуванням на вигідних умовах чи грантами, багато ферм можуть розвиватися. Сьогодні відкривається і працює багато шкіл, які навчають просунутим методам с/г роботи, у тому числі, розповідаючи про те, які культури можуть вирощуватись спільно з кавою, щоб диверсифікувати грошові надходження фермерів, згладжуючи сезонні коливання продуктивності кожної окремої с/г культури.
3. Поліпшення інфраструктури. Вдалині від великих міст, в селах і на полях часто не буває не те, що Інтернету, а навіть нормальної системи іригації, асфальтованих доріг, с/г техніки і навіть світла. Як же ж молодим людям бути зацікавленими у тому, щоб залишатися на своїй рідній землі? Тому уряди низки країн у 21 столітті активно інвестують у покращення рівня життя і інфраструктури сіл, щоб підвищувати прибутковість своєї с/г галузі загалом.
4. Розширення домашнього бізнесу, щоб боротися з великими компаніями, які панують на кавовому ринку. Не секрет, що малим фермерам дуже складно, майже неможливо, вийти на міжнародний ринок, щоб збільшити свої заробітки в 2-3 і більше разів. Адже про їхню продукцію ніхто не знає за межами країни чи регіону, вони не можуть безпосередньо укладати міжнародні контракти і гарантувати великі обсяги поставок продукції з року в рік, а тому вони змушені продавати своє зерно за дуже низькими закупівельними цінами посередникам (найчастіше, це станції обробки зерна, куди фермери звозять свій врожай і одержують живі гроші тут і зараз). Включення фермерів у систему fair trade, яка повільно, але впевнено поширюється світом, може бути одним із рішень, нарівні з фермерськими кооперативами і створенням різних асоціацій, які локально відстоюватимуть інтереси фермерів.

Незважаючи на комплексність і складність зазначених вище заходів, вони все більш широко застосовуються в ряді країн, дозволяючи фермерам вириватися з бідності і давати своїм дітям краще майбутнє. Наприклад, окремі фермери започатковують кав’ярні, готуючи напій із зерна, що вирощується у них же на полі (відмінне рішення, особливо в регіонах з туристичним потенціалом), і тоді кава з зерна з обсмажуванням під еспресо чи з обсмажуванням під молоко генеруватиме куди більше чистого прибутку, ніж просто зібрані ягоди їхньої нової кави.
Наш онлайн магазин активно підтримує індивідуальних фермерів. Ми їздимо світом, щоб знаходити постачальників гарного зерна і укладати з ними прямі контракти, і щоб наші улюблені покупці в Україні могли купити каву в Інтернет-магазині coffeestory.in.ua відмінної якості з походженням, яке можна простежити. Від цього виграють усі сторони, і ми впевнені у життєздатності такого підходу.