Чому біля вулканів вирощують найкращу каву на планеті?

Біля одних активних вулканів живе всього кілька тисяч осіб (наприклад, навколо Кальбуко в Чилі), тоді як біля інших можуть проживати понад 3 млн. осіб (як у столиці Еквадору Кіто). А в Мехіко взагалі поряд із вулканом живуть понад 10 мільйонів. Однак чому ці люди там продовжують жити, не їдучи звідти? Переважна більшість «червонозонного» населення не має варіантів, куди переселятися. Інші не хочуть їхати зі свого дому, де їхнє коріння. Ще хтось вважає, що катастрофічного виверження не буде за його життя (попри те, що у світі щороку вивергаються 50-70 вулканів). Чи людині навіть може бути просто байдуже.

Але є й такі, кому сусідство із вулканом приносить відчутні дивіденди. Наприклад, фермерам, яких приваблює високородючий вулканічний ґрунт. Серед них є особлива категорія: кавові виробники.

Переважна більшість вулканічної арабіки і робусти вирощується на схилах вулканів, які вже давно згасли. Але у кожному правилі є винятки. Сьогодні як мінімум 2 торгові марки кави в зернах вирощують безпосередньо на схилах чи на самому підніжжі активних вулканів (активні — це такі, які постійно пихкають димом і плюються чимось лавоподібним):

• у регіоні вулкану Уїла в Колумбії;

• у мексиканському штаті Чіапас поряд з вулканом Ель-Чічон.

Але, крім схилу і підніжжя, у радіусі до 5-100 кілометрів навколо вулкану — активного, сплячого чи давно застиглого — ґрунт теж дуже родючий. Так що торгових марок кави, яка вирощується в таких зонах, і яка з маркетинговою метою іменується «вулканічною кавою», багато — більше сотні по всьому світові (і це лише тих, які виготовляють продукцію на експорт). Багато з цих марок кави можна купити в Інтернет-магазині coffeestory.in.ua. Вам, напевно, відома гарна кава з Колумбії, Гватемали чи Еквадору — адже саме там знаходяться близько 75% всіх вулканів світу, й отже, у них були мільйони років на те, щоб сформувати відмінні ґрунти своїми виверженнями.

То ж в чому полягає ця родючість вулканічного ґрунту для рослини, улюбленої всіма?

Складова родючості вулканічного ґрунту

Безперечно, виверження вулканів — це величезний (і іноді смертельний) шок для всіх, хто живе поблизу: людей, тварин, птахів, комах, рослин. Хто не втік — той був похований під шматками породи, яка вистрелюється догори, тисячоградусною лавою, яка невблаганно ллється, задушливим чадом і попелом, який засипає все навколо на великій відстані, розносячись вітрами. Однак це все — короткострокові явища. У довгому періоді часу такі виверження породи і інших складових привносять у довкілля велику кількість корисних для рослинності хімічних елементів і сполук:

• Кремнезем у формі SiO₂;

• Алюміній (Al₂O₃);

• Залізо (Fe₂O₃);

• Кальцій (СаО);

• Магній (MgO);

• Калій (К₂О);

• Натрій (Na₂O);

• Фосфор (P₂O₅).

Те, що вивергається з надр вулкану, має, окрім високого вмісту мінералів, високу хімічну і біологічну доступність поживних речовин і здатність утримувати воду. Це означає, що рослинам легко всмоктувати з ґрунту поживні елементи, вони відмінно ними засвоюються, а саму землю легко обробляти і зрошувати. Вулканічна земля, як і чорнозем, у посушливі періоди утримує вологу довше від інших різновидів землі, забезпечуючи при цьому достатній дренаж кореневим системам, щоб не допустити гниття рослин.

Звичайно ж, конкретний мінеральний склад вулканічних ґрунтів варіюватиметься, залежно від типу вулканічної породи, з якої утворився ґрунт, і місцевих геологічних умов. Проте саме загальні якості роблять ці ґрунти високо корисними у всьому світі. Вони ідеальні для вирощування широкого спектру сільськогосподарських культур, окрім фермерської кави і органічної кави: фруктів, овочів і зернових. А добра половина з елітних сортів кави вирощується саме і лише на таких ґрунтах.

Земельні угіддя не стають ідеальними для обробітку відразу після виверження. Мінерали, каміння, попіл і все інше, виплюнуте вулканом, повинні спочатку вивітритися і зазнати ерозії. Пройде приблизно 5-10 тисяч років, перш ніж все це перетвориться природним чином на той самий багатий вулканічний ґрунт, який вам дасть дивовижну чисту каву чи відмінні купаж арабіки і робусти. До речі, відмінна кава з бочки теж може вирощуватися на таких ґрунтах, але її фінальні споживчі якості не визначаються лише ґрунтом — а радше другою ферментацією. І якщо ви ще не куштували цю нову каву — не зволікайте з цим, і гарантовано отримаєте нові гастрономічні враження.

Додаткові переваги вирощування кави поряд із вулканами

Родючість і відмінний дренаж — це лише два фактори того, чому найкраща кава вирощується на таких ґрунтах. Щоб надати максимального смаку вашому напою з обсмажуванням під молоко чи обсмажуванням під еспресо, рослини повинні ще й зростати:

• досить високо над рівнем моря: схили сотень вулканів забезпечують виконання цієї умови;

• затіненими від прямих сонячних променів: тому каву висаджують на тому схилі, де сонечко показується найрідше чи зовсім не удостоює рослин своєю палкою увагою;

• під тінню інших рослин і іноді у симбіозі з ними: на вулканічних схилах наявність лісів і цілих джунглів — це не рідкість;

• з гарною картою вітрів і опадів: а що краще, ніж похилі вулканічні схили, забезпечує ці умови? Крім того, у частини високих вулканів жерла здіймаються у хмари, отже, конденсована волога сама скочується до рослин.

Звичайно ж, не всі вулкани підходять за температурним діапазоном для вирощування кави і інших рослин. Частина їх настільки високі, що їх верхівки засніжені, а кава любить певний діапазон градусів (для арабіки це від 18° до 24° С). Інші вулкани можуть мати невідповідні схили (занадто круті чи кам’янисті, з ризиками обвалів тощо), чи бути розташованими надто низько над рівнем моря. Але загалом саме вулканічний ґрунт максимально підходить під вирощування найкращої кави.