Корисність птахів, бджіл та інших живих істот для кавових врожаїв

У нашому блозі, як вам вже напевно відомо, ми часто фокусуємося на темах, пов’язаних з кавовою індустрією в більш широкому плані, ніж нудний конс’юмеризм. Ми, на відміну від багатьох інших кавових блогів світу, не соромимося розглядати навіть суперечливі теми, наприклад, про дитячу працю на фермах світу чи негативні економічні аспекти вирощування кави в тій чи іншій країні. Ми вважаємо, що важливо бути зваженими реалістами, щоб не втрачати зв’язку з допитливими читачами, які бажають чути правду.

І в цій статті ми розглядаємо питання взаємного впливу плантацій кави на птахів, комах і кажанів.

Загалом вважається, що всі вищезгадані є шкідниками. Зграї птахів викльовують зерна на полях та ягоди на гілках. Рукокрилі пошкоджують плоди, приводячи їх до в’янення навіть одним надкусом. А бджоли нібито корисні тільки для робусти, яка є перехресно запилюваною рослиною, проте не для арабіки, яка є самозапильною.

* Для інфо: перехресно запилювана рослина — це така, яка вимагає, щоб тичинки однієї рослини запилювалися пилком з маточок тільки інших рослин цього ж біологічного виду. А самозапильні — це такі, які запилюються своїм же пилком, від цієї ж квітки чи квіток цієї ж рослини на інших її гілках.

Однак лише нещодавно почалися якісні дослідження впливу всіх цих згаданих живих істот на врожаї кави на плантаціях. І виявилося, що користі від них значно більше, ніж шкоди. Ми вважаємо, що можна легко екстраполювати наведені нижче результати і на інші галузі сільського господарства, не тільки на каву.

Так, команда німецьких дослідників провела в середині 2010-х років комплексне дослідження на 30 кавових фермах, які вирощують арабіку, розташованих на горі Кіліманджаро в Танзанії. Вони поділили ферми на дві категорії. Перша повністю обмежувала доступ птахів, кажанів, метеликів та бджіл шляхом натягнутої дрібної світлопрозорої сітки, яка дозволяла рослинам отримувати світло й вологу, проте не доступ вказаних літаючих створінь. Друга категорія плантацій фермерської кави давала їм вільний й нічим не обмежений доступ.

За результатами повного циклу росту і збирання врожаю ягід, з’ясувалося наступне:

1. Незважаючи на фактичну, здавалося б, непотрібність бджіл для запилення арабіки, ягоди підсумкового врожаю були приблизно на 7% важчі, ніж без них. А зав’язуваність плодів збільшувалася до 11%.

2. Птахи і кажани поїдали жука-бурильника, який псує кавові ягоди тим, що вгризається в їх м’якоть та відкладає яйця для харчування потомства, яке там вилуплюється. Крім того, вони скльовували інших комах, які їли листя. Як відомо, кава через це дозріває швидше (до ягоди подається більше поживних речовин, які б інакше подавалися у листя), що не дозволяє ягодам набратися потрібної кількості складних цукрів, відповідальних за формування більш багатого смаку. Крім того, через те, що врожай збирається в певний проміжок часу, до моменту початку збирання врожаю, така кава в зернах, що надто швидко достигала, вже згнивала на гілках.

3. За повної відсутності доступу комах, птахів та рукокрилих до ягід на гілках, підсумковий врожай кави знижувався майже на 25%. А такий показник здатен поставити більшість ферм у світі на рівень нижчий від рентабельності, необхідної для виживання, тобто, веде до розорення.

Зростання кавових плантацій

Отже, користь цих істот для кави доведено. Однак люди сьогодні все більше знищують їхній ареал існування розширенням плантацій. Особливо збільшуються площі більш прибуткових різновидів органічної кави та деяких елітних сортів. Це призводить до вирубування лісів, в яких ці самі птахи, рукокрилі, метелики й бджоли живуть.

У світі знижується також відсоток кави, яка вирощується затіненим методом. Їй протиставляється дохідніший метод плантацій, розбитих на рівних ділянках землі, де легко організувати механізацію праці (Бразилія вирощує переважну кількість кави саме так, що робить їх продукт дешевим, що вивело країну у світові лідери за рівнем експорту, проте не за якістю). На таких рівних ділянках фермери висаджують сорти кави, які, хай і не відрізняються багатими смаковими характеристиками, зате стійкі до сонця та до часто нападаючої кавової іржі. На відкритих місцевостях не може бути те саме біорізноманіття, яке було в лісистих місцевостях. На практиці це означає не тільки відхід з таких кавових плантацій бджіл, птахів, метеликів та кажанів, але й зменшення їхньої популяції через скорочення їхнього ареалу життя і доступної їжі. А втрата біорізноманіття для кави означає:

• збільшення хімічних добрив;

• виведення стійких до шкідників та сонця видів кави, які при цьому втрачають у якості смаку;

• тривале скорочення якості кави при паралельному прагненні до її здешевлення збільшенням пропозиції;

• підвищення рівня механізації процесу вирощування кави не створює адекватної кількості нових робочих місць, незважаючи на збільшувані площі обробки, що в результаті призводить до стагнації економіки таких регіонів та повільного відтоку робочої сили з них, додаючи до вже існуючих економічних проблем світу.

Рішення проблеми

Насправді проблема не одна, а цілий комплекс, який зачіпає рівні, починаючи від сім’ї, закінчуючи державою та включаючи глобальне здоров’я клімату нашої планети. Буде занадто фундаментальним завданням намагатися розібрати і висвітлити всі ці рівні в рамках однієї статті чи навіть цілої книги, тому ми зосередимося лише на можливих методах вирішення питання зв’язки життів кавових плантацій та згаданих живих істот.

1. Припинення вирубки лісів заради створення нових плантацій. Продовження вирощування кави затіненим методом зберігає як якісний смак продукту, так і біорізноманіття, а ще не забирає робочі місця в людей. Практичне функціонування такої системи може здійснюватись через грошові дотації від держав та фондів.

2. Створення ферм, орієнтованих на вирощування одночасно різних сільгоспкультур. Частина землі може бути віддана під каву, інша — під корисні культури, які також дають дохід, але не вимагають вирубки. Доречи, багато корисних сільгоспкультур чудово створюють тінь для зростання кави: банани, масляничні, кокосові й фінікові пальми, папайя, манго тощо.

3. Створення штучних бджолиних пасік там, де організовуються нові плантації кави. Це дає не тільки збереження врожайності. Ще бджоли роблять мед, пилок, віск та інші продукти бджільництва, продаж яких може стати прибутковим додатковим бізнесом.

4. Якщо вирубка під нову каву життєво необхідна для економічного добробуту регіону, то вирубувати можна не все поспіль на кілометри навколо, а подібно до шахової дошки: одна «клітинка» зайнята лісом, інша — кавовою плантацією. Це частково збереже біорізноманіття і ареали проживання.

А ми нагадуємо нашим читачам, що навіть на тлі вирубки лісів вони все одно можуть купити каву в Інтернет-магазині coffeestory.in.ua, з обсмажуванням під еспресо чи з обсмажуванням під молоко. У нас завжди мається великий асортимент чистого зерна, купажів арабіки і робусти, а також цікава новинка, яка вже була позитивно оцінена багатьма: кава з бочки. Спробуйте і ви!