безкоштовна доставка
при замовленні від 1200 грн.

Вплив клімату на смак кавових ягід

Кава багата на смак. Її зерно має безліч нюансів у вирощуванні та приготуванні – щоб багатство цього самого смаку було повною мірою віддано смаковим рецепторам споживача. У цій статті поговоримо про те, як клімат загалом впливає на якість та характеристики зерна.

Вирощування – перше та основне, що формує смак зерна. Потім йде збір, обробка та приготування – все це створює дуже розгалужене дерево смаків та ароматів, яких можуть бути тисячі. У цій статті ми докладно розглядаємо перший крок – зростання зерна на кавовому дереві.

Ось які фактори впливають на результат загалом:

  1. Якість та склад ґрунту;
  2. Висота зростання дерева;
  3. Кількість опадів;
  4. Сонячність чи затіненість місцевості зростання;
  5. Щоденна та середньорічна температура.

Опади

Опади дуже важливі. Їх має бути оптимальна кількість за обсягом води, що випадає (від 800 мм до 3000 мм на рік). Але й те, як вони йдуть протягом доби, також важливе.

Так, якщо ґрунт отримує менше 800 мм опадів на рік, то він розсихається та стає нездатним підтримувати потрібне живлення дерева – не тільки водою, але й живильними водорозчинними речовинами, що доставляються через корінь. Якщо опадів більше 3000 мм, то коріння починає гнити, а всі поживні речовини вимиваються. Ідеальним для гарного самопочуття кавового дерева вважається рівень 1500-2500 мм опадів на рік.

Також вважається чудовим, коли дощі рівномірно розподілені по всьому році, крім одного-двох місяців збирання врожаю. Але й тут є нюанс: після початку цвітіння треба, щоб опади були меншими, ніж до цього – щоб ніжні бутони не пошкоджувалися важкими краплями. Тоді ягода дозріє здоровою, не мілкою.


Грунт

Основними поживними речовинами, що є критичними для зростання кавової ягоди, є магній, калій, кальцій, азот та фосфор. Від достатності цих елементів у ґрунті залежить смак кави – як й її відтінки, якщо за вказаними елементами існуватимуть перекоси у той чи інший бік.

Болотистий чи пустельно-сухий грунт не підходить для росту кавових дерев та оптимального дозрівання ягід. У першому – нікудишній дренаж зайвої вологи, а другий не доставляє потрібної кількості поживних речовин через корінь. Оптимальним складом ґрунту для кави є суглинок, що складається з:

  • 40% піску;
  • 20% глини;
  • 40% мулу.

Саме такий ґрунт забезпечує ідеальне співвідношення утримуваної води в посушливі періоди та її найкращий дренаж при перенасиченні в сезони рясних дощів. Також такий склад дає оптимальну кількість кисню, необхідного всім частинам рослин. Тоді врожай буде добрим, а ягоди – великі та якісні. Хвороби також не загрожуватимуть ягоді в тій мірі, в якій вони можуть загрожувати при надто високій температурі та високій вологості (як у ґрунті, так й у повітрі).

Температура

Говорячи загалом, температура вдень не повинна перевищувати +30 °С, а вночі – опускатися нижче 0 °С. Ідеальним температурним коридором є від +15 °С до +30 °С протягом усього періоду життя кавового дерева (не тільки коли дозріває ягода).


При негативній температурі дерево гине за кілька хвилин (!), а при дуже високій – за кілька годин. Звичайно ж, можливі відхилення, що містять комбінацію умов за температурою, вологістю та вітром, коли дерево не гине довше. Але, якщо воно й виживе при температурних екстремумах, воно може перестати плодоносити чи може давати у майбутньому ягоди значно нижчої якості, ніж раніше. Тому все одно його доведеться виривати та міняти на нове.

Строго кажучи, розрив між денною та нічною температурою має існувати (але не виходити за вказані межі). Це дозволяє ягоді встигати оптимально, вбираючи складні цукри та в цілому більшу кількість цукру, ніж при мінімальних температурних перепадах, насичуючи багатством відтінків смаку та аромату за кислотністю, повнотою тіла та складністю.

Зважаючи на такі жорсткі вимоги до температурних коливань, вся кава світу зростає в так званому «кавовому поясі» – на територіях, що простираються в обидва боки від екватору не більше ніж на 10°. Усередині цього поясу не буває заморозків навіть уночі, а денна температура висока. Звичайно ж, якщо не брати до уваги різні природні катаклізми, які протягом кількох годин локально змінюють температуру, вітер та кількість опадів.

Вченими прогнозується, що протягом найближчих 100 років виробництво кави відсуватиметься від екватору ближче до полюсів, формуючи 2 «кавові пояси» замість сьогоднішнього одного – на самому екваторі стане надто спекотно (не тільки для зростання кави, але й для життя в цілому). 

Світло

Кава не любить, коли сонце світить прямо на неї. Кава любить тінь. Ось чому збільшується кількість фермерів, які вирощують свою каву в лісах та висаджують дерева на кавових плантаціях для створення більшої затіненості. Хоча зерна під тінню спіють повільніше, ніж під прямим сонцем, вони встигають насититися глибшим та складнішим смаком, отримуючи більше квіткових та фруктових нот. Сонце без тіні допомагає збільшити загальну вагу врожаю, але через нижчу якість зерна, підсумкова виручка фермера може бути навіть нижчою, ніж від продажу врожаю «затіненої» кави.

Висока хмарність також є корисною для кави. Звичайно ж, ідеально, щоб сонце через хмари не показувалося взагалі, а щовечора йшов стабільний, не сильний дощ. Це дозволяє не тільки захистити рослини від впливу прямого ультрафіолету, але й знижує температуру повітря. Вищий ступінь прохолоди сприятливий для кави.

Оптимальне розташування плантації щодо частин світу також важливо. Західні сторони схилів дають спекотне післяобіднє сонце, а східні дозволяють отримувати сонце вдосвіта, коли воно вже яскраве, але ще не спекотне, а тому м’яке. Отже, східні схили найкращі для кавових плантацій.

Висота

Арабіка загалом зростає у великому діапазоні висот: від 200 до 2500 метрів над рівнем моря. Чим ближче до найвищої позначки, тим краще – там зустрічаються оптимальні для зростання умови теплоти, опадів та освітлення. Проте такий великий розкид висот зумовлений конкретними умовами кожної місцевості.

В Австралії, наприклад, вирощують каву. Але вона виходить досить низької якості, тому що в середньому Австралія не видається на висоту над рівнем моря більш ніж на 330 м. Звичайно ж, там є свої вершини та западини, але переважна частина кави росте на рівнинах до 600 м – нижче від мінімального рівню для як хорошої арабіки.

У Ємені, куди кава прийшла зі своєї батьківщини, Ефіопії, кава росте на вершинах 2000-2500 м, оскільки нижче було б занадто спекотно. На Гаваях так холодно вище 600 м, що ця висота максимальна для всіх місцевих дерев. Більшість арабіки, що вирощується в світі, мешкає на висотах 900-1800 м.


У деяких країнах збирають врожай кави лише 1 раз на рік, у низці інших – 2 рази. Врожайність не сильно залежить від кліматичних факторів та того, наскільки вони ідеальні, якщо говорити відверто – тому що за інших рівних умов в одній країні можуть збирати врожай щорічно, в іншій – двічі на рік. Швидше, тут відіграють роль якісь дрібніші регіональні фактори, наприклад, мікро-склад ґрунту та мікроклімат навколо кожного куща, які складно чи неможливо повторити на інших плантаціях.

Робуста, що є не настільки вибагливою, як арабіка, цілком може нормально зростати на нижчих висотах та за менш відповідних кліматичних умов, ніж арабіка з її 600 та вище метрами та іншими вимогами. Звичайно ж, смак робусти в цілому гірший, ніж у арабіки, проте робуста має свою армію шанувальників, які цінують більш землистий, гіркий та менш кислотний смак.

Висновки

Отже, підіб’ємо підсумки всьому сказаному щодо вирощування арабіки:

  1. Субтропічні регіони з ідеальним температурним коридором +15 °С… +30 °С максимально підходять під даний сорт кави.
  2. Найкраща висота вирощування  – від 900 до 2500 м.
  3. Клімат повинен постачати не більше дощу, ніж потрібно для повноцінного зростання; ідеально, якщо потроху буде дощувати щодня ввечері, за винятком місяців збирання врожаю.

Звичайно, багатство смаку напою, який ви п’єте щодня, залежить й від того, як кава була оброблена після збирання врожаю, як обсмажена, як помелена та приготовлена. А також що до неї було додано перед вживанням: цукор, спеції, молоко… Тим вона й прекрасна, чи не так?

Читайте також

Вплив стихійних лих на планеті на врожай кави

Індустрія

Вплив стихійних лих на планеті на врожай кави

Стихійні лиха є руйнівною силою, що вирують по всьому світові. Вони непередбачувані та мають важкі н...

30/10/2021 · 10 хв. для читання
Як вплине глобальна зміна клімату на вирощування арабіки?

Індустрія

Як вплине глобальна зміна клімату на вирощування арабіки?

Більш тісне співробітництво вчених та фермерів допоможе арабіці зростати і в майбутньому – у нових м...

29/10/2021 · 6 хв. для читання