безкоштовна доставка
при замовленні від 1200 грн.

Штрудель, кава та музика Штрауса

Одна з найстаріших європейських столиць, красень Відень, зберегла королівський характер, адже саме звідси імперією завбільшки пів світу управляла династія Габсбургів. Розкішні резиденції, величні храми, шпилі веж, що піднялися до зір, і традиція лютневих балів, яка збереглася до сьогодні, викликають захоплення. Вимиті вулички, на яких ні порошинки, пам'ятають скрегіт зброї римських легіонерів, кінський тупіт монгольської орди, войовничі гіки турків-османів, що жахали всю Європу,  і… тут запаморочливо пахне кавою.

Віденська кава з молоком - така ж пам'ятка, як штрудель, шніцель або вальс «Der Wiener Walzer» Штрауса-старшого (не плутати з молодшим, який, крім оперет, написав купу вальсів — від славнозвісної мелодії з оперети «Летюча миша» до «Казок Віденського лісу»). Таких більше нема ніде. І творча молодь, що злітається сюди, щоб надихнутися геніями минулого, вагому частину часу проводить за столиком однієї з численних кав'ярень.

Подорожі та свіжообсмажена кава мають багато спільного. І те, й інше закохує в себе міцно, на все життя, і дарує найяскравіші емоції та приємні відчуття. А якщо вже супроводжують один одного, то ефект посилюється у декілька разів і навіть у прагматичних циніків просто немає шансів.

Віденські парки, старовинні будинки, алеї та фонтани пахнуть ранковим щастям кожного кавомана. Чарівний аромат, який випромінюють елітні сорти кави, десь доповнюється ванільним присмаком тістечок і яблучного штруделя, а десь — пікантністю чорного, як ніч, шоколаду. Сівши за столик вуличного кафе, робиш ковток і ніби чуєш скрипку у пронизливому вальсі композитора, закоханого у це місто.

Відень – це місто, побудоване навколо кількох кав'ярень.
Бертольд Брехт


Кавовою столицею світу називають то Стамбул, що запропонував свого часу спосіб, за яким кава вранці заварюється в джезві, то Сіетл, мабуть тому, що там штаб-квартира «Старбакс». Хочеться використати улюблену одеську приказку: «Так, Київ — перше місто, але Одеса теж не друге», і сказати: Стамбул, може, і перше кавове місто, але й Відень не друге. Тому що саме звідси почалася переможна хода кави Європою.

І це може здатися дивним, але пряме ставлення до кавових перемог мав український козак, Юрій Кульчицький, який народився під Самбором і став воїном у Запорізькій Січі. Під час однієї з битв з османами він потрапив до турецького полону, провів там кілька років і вивчив п'ять мов. З турецького рабства йому вдалося втекти і невдовзі стати військовим перекладачем.

1683 року, коли військо Османської імперії оточило столицю Австрії (а Галичина, з якої він родом, на той час була частиною цієї країни), Юрій Кульчицький жив у Відні. Місто більше місяця знаходилося в облозі, коли Кульчицький запропонував міській владі себе в ролі шпигуна. Він переодягся в турецькі шати і відправився до герцога Лотарингії Карла V із зібраними по дорозі даними про османське військо. Місто звільнили, а Кульчицький на знак подяки отримав великий будинок у центрі Відня.

Коли почали розчищати залишені турками намети-казарми, знайшли там 30 мішків зеленої кави у зернах. Що з ним робити, австрійці не знали, навіть коней годувати намагались, безуспішно. А Кульчицький, який уже дегустував напій у турецькому полоні, попросив мішки віддати йому, як трофей. Із цього й почалися віденські кавові історії. Спочатку свіжообсмажена кава була пригощанням — він її варив і пропонував зустрічним скуштувати напій безкоштовно, але бажаючих було небагато. А потім Кульчицькому дали дозвіл на відкриття кавового закладу, і справа почала розвиватися.


Перша віденська кав'ярня, "Zu der blauen Flaschen" ("Під блакитною пляшкою"), відкрилася за адресою Singerstrasse 11, де зараз встановлено пам'ятну дошку з ім'ям та портретом талановитого комерсанта і кавового пропагандиста або, як сказали б зараз, амбасадора. Кульчицький одягався як турок і варив напій, постійно експериментуючи, щоб догодити гостям. Одним із його геніальних рекламних кроків була кава вранці зі свіжовипеченим рогаликом. Булочка у формі місяця нагадувала австрійцям про один з ненависних символів османів, і вони з насолодою відкушували місячні роги, запиваючи гарячим ароматним напоєм. А потім гостинний господар кав'ярні став подавати каву з молоком та медом, чим остаточно підкупив серця столичних жителів та започаткував знамениту каву по-віденськи.

До 1819 року у Відні було вже 150 кав'ярень. Вони буквально стояли на кожному розі та дуже швидко стали територією культурного спілкування. Тут поети читали вірші, художники виставляли картини, а іноді й розплачувалися ними, музиканти презентували нові твори, політики зверталися до відвідувачів із полум'яними промовами.

Через два століття ЮНЕСКО внесла віденські кав'ярні до списку нематеріальної культурної спадщини.

Кава – напій дуже особистий…
Уінстон Черчілль

Затишні диванчики та витончені вигнуті віденські стільці, масивні стільниці всередині приміщень та легкі столики зовні, аристократичні металеві таці з чашкою кави та склянкою води — неодмінні атрибути віденських кав'ярень. Тут і досі п'ють каву з молоком, але без смартфонів. Натомість ведуть неспішні бесіди або читають Wiener Zeitung, а прочитану газету залишають на столику, щоб наступний відвідувач теж тримав руку на пульсі новин.

Віденські кав'ярні формують атмосферу міста не менш вдало, ніж створюють зовнішню картинку пам'ятники, палаци та храми. Серед сотень закладів є ті, повз які пройти неможливо — інакше обов'язково пошкодуєш.

  • Central. Одне з найстаріших віденських кафе відкрито у 1876 році і стало популярним політичним притулком на початку ХХ століття. Тут проводили зустрічі Лев Троцький та Йосип Сталін, Адольф Гітлер та Йосип Броз Тіто. Вони жили у Відні між двома світовими війнами. Кафе зберегло імперські інтер'єри, повністю відреставроване наприкінці минулого століття, тут подають фантастично смачні десерти, а фермерська кава готується за двома десятками рецептів.



  • Sacher. Та сама кав'ярня, яка зареєструвала тепер вже всесвітньо відому торгову марку шоколадного торта — Original Sacher. Душевна атмосфера, затишні диванчики, оббиті червоним оксамитом, портрети знаменитостей із автографами на стінах і, звичайно, порція торта «Захер» до кави надзвичайно популярні. Кажуть, навіть імператор Австрії Франц Йосип тут бував частенько.



  • Demel. Це улюблена кондитерська королівської сім'ї — вона була головним постачальником солодощів до королівського двору. Тут подають не лише елітні сорти кави, а й знамениті зацукровані фіалки, а напередодні свят радують городян кошиками із солодощами, зробленими вручну. Усередині кафе-кондитерської встановлені незвичайні скульптури — з величезних шматків цукру.



  • Landtmann. Заклад на Lowelstraße 22 був улюбленим кафе засновника психоаналізу, автора методики тлумачення снів та вільних асоціацій Зигмунда Фройда. Тут вам запропонують десятки видів кави та божественний, як кажуть знавці, яблучний штрудель, один із кулінарних шедеврів Відня.


Так, побачивши список пропонованих напоїв нескладно і розгубитися, тому, щоб догодити, офіціанти і перепитують: Кurz (дуже міцна)? Obers (з вершками)? Turkischer (по-турецьки)? До речі, спочатку «по-віденськи» була кава з молоком — з молочною пінкою зверху, а не вершками, і подекуди її так і подають, зберігши класичну традицію. Але домагаючись бездоганної естетики, віденські майстри дійшли висновку, що вершки набагато надійніші — вони краще тримають форму, не так швидко осідають, та й смачніші теж.

А якщо хочете нових вражень, то обов'язково спробуйте "Kaisermelange" - обсмажування під молоко, а замість самого молока збитий жовток, і "Maria-Theresia" — кава по-віденськи, але з ложечкою апельсинового лікеру, який любила австрійська ерцгерцогиня, королева Австрії, Богемії та Галичини.

Але що робити, скажете ви. Зараз ніяк не виходить кинути все і махнути у Відень: робота, справи, проблеми, пандемія знову ж таки. Може, потім... Завтра. Або колись.

Ось так найкращі моменти у житті псує очікування. Але є те, що можна не відкладати на потім, а зробити просто зараз:

  • збиваєте із цукровою пудрою 50 мл вершків (20%);
  • 2 чайні ложки з гіркою меленої свіжообсмаженої кави висипаєте в джезву, додаєте ложечку цукру і ставите на вогонь;
  • прогріваєте, поки не відчуєте, як лоскоче ніздрі улюблений аромат, і наливаєте 150 мл фільтрованої води;
  • не доводячи до кипіння, даєте піні тричі піднятися і знімаєте з вогню;
  • за 1-2 хвилини гуща осяде і можна виливати в чашку, а потім збитими вершками з кондитерського мішка, шприца або просто ложкою покрийте пишною шапочкою гарячий ароматний напій;
  • а зверху присипте шоколадом.

Кава по-віденськи готова! Залишилось тільки увімкнути Штрауса.

…Соломон мав рацію, все минає — і туга, і радість, і кохання, яке здавалося вічним. Але є речі, на постійність яких можна покластися. Кава буде з тобою скільки захочеш. І не втомиться радувати щодня. Завжди. Це кохання — без розчарувань.

Читайте також

Італія - батьківщина еспресо?

Класифікація

Італія - батьківщина еспресо?

У цій статті ми розглянемо, як роблять еспресо, як його люблять пити на його батьківщині і які варіа...

03/12/2021 · 7 хв. для читання
Львів - столиця кави в Україні

Маркетинг

Львів - столиця кави в Україні

Немає нічого прекраснішого, ніж чашечка ароматної кави. Більшість людей в світі починає свій ранок с...

27/09/2021 · 7 хв. для читання