Зимові історії зі смаком пряної індійської кави | Coffee-Story
безкоштовна доставка
при замовленні від 1200 грн.

Зимові історії зі смаком пряної індійської кави

Напередодні свят усім хочеться різдвяного настрою, атмосфери очікування дива, прогулянок у засніженому лісі або залитими ілюмінацією міськими вулицями. І щоб духмяна кава з молоком трошки пахла мандаринами, сніжинки танули на віях, а щоки червоніли від морозних поцілунків. Але ... Груднева погода не завжди збігається з очікуваннями, крижаний вітер, небо в хмарах і поземка можуть позбавити натхнення повністю. Але вихід можна знайти завжди. Ніщо так не примирює з холодами та відсутністю сонця, як жагуча міцна кава вранці, аромати Різдва  ―  кардамон, імбир, кориця, та казкові історії. А ви знаєте, що в Індії навіть найкраща свіжообсмажена кава заварюється лише зі спеціями? І Різдво у них також святкують, хоча християн там лише близько 3%. А казок… Читати не перечитати.

Казка про чарівного птаха та кавові зернята


Це було так давно, що навіть столітні старці з сивими бородами ще не з'явилися на світ. Жили-були в одному селищі три брати. Вирощували різні фрукти  ―  манго, маракуйю, персики, продавали їх, а гроші ділили: старшому і середньому братові більше, а молодшому зовсім трошки. Так у них повелося.

Але якось збирали брати плоди, щоб везти на базар, і побачили, що частина з них покльована, хоча птахів у саду не помічали. Стали досліджувати дерево за деревом та знайшли на одному з них пташине гніздо. Та не просте, а звите з тонкої ліани і вистелене пелюстками троянд. У затишному гніздечку пищали три пташеняти, ще зовсім без пір’я.

―  Треба їх вбити, а гніздо спалити, ―  сказав старший брат.

― Точно, тоді птах не повернеться і залишить наші фрукти у спокої, ― підтримав його середній брат.

Тільки молодшому ідея зовсім не сподобалася, йому стало шкода пташенят і невідому пташку, яка може не застати їх живими. Він запропонував братам монети, що залишилися з мізерного прибутку, але вони лише розсміялися у відповідь. А коли вже почали діставати гніздо, прилетіла птаха, прикрила гніздо крилами і раптом заговорила.

― Не чіпайте моїх пташенят, поки я сплету нове гніздо в сусідньому гаю. А за терпіння я вас винагороджу  ― подарую, що скажете.

― Дай нам по великому будинку кожному, і ми їх не чіпатимемо, ―  сказав старший.

― Так-так, і щоб сад навколо, ―  вторив середній.

А молодший нічого не говорив, він мовчки радів за пташенят і милувався яскравим пір'ям птахи, що виблискувало в сонячних променях ніби коштовності.

―  Гаразд, ―  відповіла птаха братам, ― кажіть, що за дерева повинні бути в садах, на тому й вирішимо.

Змахнула птаха сяючими крилами і на траві з'явився чудернацька таця із соковитим манго, жовтобоким бананом та невідомими червоними ягодами.

Старший брат вибрав невибагливі банани, середній  ―  запашне манго, а молодшому дісталися невідомі ягоди, які брати спробували і навіть скривилися, так ввони їм не сподобалися.

З того часу стали брати жити окремо. Старший із середнім продавали плоди з саду на ринку і мали непогану виручку, незабаром обзавелися сім'ями, а ось над молодшим насміхалися. Ягід з його саду ніхто не купував, та й сам він їх їсти не міг: навіть стиглими вони були неїстівними — з трохи солодкуватою м'якоттю, під якою гірка оболонка з ядром. Головне, й назви ніхто не знав, і що з цим робити, молодший брат придумати не міг.

Але за щось треба було жити, ось і вирішив він податися в найми, зібрав торбинку і вийшов з дому на світанку. А назустріч йому птаха. Сіла на плече і каже:

― Не залишай сад. Це дивовижні плоди, їх не їдять. Але якщо з них витягнути зернятка, обсмажити і потовкти, можна приготувати чарівний напій, який дарує бадьорість, сміливість і гарний настрій навіть у похмурі дні. Потрібно просто залити порошок водою та закип'ятити на вогні. Спробуй.

Юнак повернувся в будинок, зібрав жменю ягід у саду, підсушив їх, зняв шкірку з м'якоттю, а зерна підсмажив на жаровні. Потім товкачиком розтер їх у порошок і засипав у металевий кухоль. Коли налив у кухоль води і поставив на вогонь, такий аромат раптом наповнив кімнату, що навіть в голові запаморочилось. Хлопець зробив кілька ковтків, гіркуватий напій обпалював губи і, здавалося, грів душу. Допивши до денця, він відчув себе настільки бадьорим і сильним, що знову пішов у сад і обірвав ягоди з цілого дерева. Розсипав їх на траву під спекотне сонячне проміння, щоб на завтра очистити, обсмажити та почастувати сусідів.

Наступного дня він почастував напоєм братів і сусідів, а коли прийшов із зернами на ринок, то охочі купити чудовий порошок для приготування напою, що бадьорить, вишикувалися в чергу. І ця черга з кожним днем ​​ставала більшою. Хлопець розбагатів, і слава про торговця радістю розлетілася по всій Індії.

…Але ж ви зрозуміли, що мова про каву? Про ту саму каву в зернах, яку тепер привозять з Індії та на український ринок зокрема. Казок і легенд про походження індійської кави безліч, найпопулярніша  ―  про мандрівника Бабабудана, який просто вкрав сім зернят у арабів, що везли з Ємену елітні сорти кави, і посадив біля  батьківського будинку в рідній Карнатаці. У цій місцевості досі вирощують арабіку, яку називають Bababudangiris.

…І ще кілька цікавих фактів про індійську каву


  • Нещодавно журнал Scientific Reports опублікував результати цікавого дослідження: на індійських кавових плантаціях справді мешкає багато птахів. До того ж, обирають вони частіше дерева Coffea canephora, робусти, кава з якої вважається більш гіркою, ніж з арабіки.
  • Комерційний успіх індійській каві забезпечили британці в XIX столітті, коли почали вивозити врожай зі своєї колонії до Європи. Зараз Індія шостий за величиною експортер кави на світовому ринку. До того ж, експортують більше робусти, приблизно 3:1 у співвідношенні з арабікою.
  • Практично вся індійська фермерська кава органічна ― фермери відмовилися від добрив через їхню дорожнечу і тим самим підвищили цінність виробництва.
  • Каву п'ють зі скляних келихів або металевих склянок, а наливають по-особливому: високо піднявши кавник над склянкою, і називають metre-coffe (відстань між кавником та склянкою приблизно метр). Внаслідок такої подачі кава чудово змішується, зверху утворюється пухирчаста пінка, напій трохи остигає та аерується, насичується киснем.
  • В Індії п'ють не так багато кави, як чаю, а мелену не купують зовсім  ―  тільки в зернах. Розтирають і перемелюють зерна самостійно, обов'язково додають цукор та спеції: 3 частини кави та 1 частину спецій або цикорію. Тож у них навіть звичайнісінька кава з молоком завжди пахне Різдвом.


Індія – той випадок, коли виробник кави майже 90% урожаю вивозить із країни. Активно п'ють його лише на півдні, країна не потрапляє навіть до двадцятки активних споживачів. Найбільше кави п'ють, як ви вже знаєте, щасливі фіни – близько 12 кілограмів на душу населення на рік, норвежці – 10, ісландці – 9, італійці – 6. Ні США, Ні Велика Британія зі своїми five-o'clock теж не увійшли у першу двадцятку, поступившись тим же французам, хорватам, литовцям. 

А Україна навіть у ТОП-50 не входить. Непорядок. 

Може, піднапружимося в 2022? І станемо трохи щасливішими.

Читайте також

Час готувати подарунки! або Що ви знаєте про  кавові адвенткалендарі?

Нотатки кавоманки

Час готувати подарунки! або Що ви знаєте про кавові адвенткалендарі?

…Я дуже люблю купувати подарунки. Не менше, ніж варити свіжобсмажену каву. І радувати, звісно, ​​теж...

13/12/2021 · 8 хв. для читання
Передноворічні мрії та  мої кавові секрети

Нотатки кавоманки

Передноворічні мрії та мої кавові секрети

Грудень – найкращий час для прийняття рішень та планів на новий рік. Не січень, з його метушнею і не...

12/12/2021 · 12 хв. для читання