Рідкісні види кави, про які ви, швидше за все, не знали

У природі існує більше тисячі сортів, гібридів і інших біологічних сортів кави всередині їх видів. А видами називають біологічні гілки роду «Кавове дерево», наприклад:

1) Арабіка (Coffea arabica);

2) Робуста (Coffea canephora);

3) Ліберіка (Coffea liberica);

4) Еуженіоїдіс (Coffea eugenioides) і інші.

У різній літературі можна перестріти, що ексельсу також відносять до окремого виду, але вона фактично є тією ж Coffea liberica, просто окремі люди не знають, що все це синоніми (як і її інші ботанічні назви, крім Coffea liberica, такі як excelsa, dewevrei чи dybowskii). На нашому сайті, до речі, на додаток до чистих зерен окремих видів, можна придбати купажі арабіки та робусти, створені під конкретні цілі особистого та бізнесового споживання (тому нашу каву в зернах купують у роздріб та оптом).

Усього сучасній ботаніці відомі 124 види кави. Але в їжу людиною вживаються лише кілька. Крім згаданих вище 4-х, більш-менш вивченими є лише кілька інших видів. З них можуть виготовляти напій, вживати в їжу чи в промисловості чи вирощувати для краси, у тому числі, в національних парках з метою збереження популяції:

•  Coffea abbayesii

•  Coffea affinis

•  Coffea benghalensis

•  Coffea charrieriana

•  Coffea kapakata

•  Coffea magnistipula

•  Coffea racemosa

•  Coffea stenophylla (ми про неї вже писали, натисніть на лінк, щоб відкрити статтю).

До речі, якщо вам цікаво — знайте, що еуженіоїдіс є матір’ю арабіки, адже арабіка походить від генетичного схрещування еуженіоїдісу з робустою.

Культиварами і гібридами називають підвиди (різновиди), що виходять схрещуванням видів і інших підвидів кави в зернах. Оскільки промислово в 21 столітті вирощують лише 5 видів кави, серед яких арабіка і робуста — лідери, які займають близько 98% світового ринку, то найчастіше гібриди виготовляються саме з них. Але в цій статті ми звертаємо увагу не на гібриди, а на окремі види кави, про які багато людей ніколи не чули.

Coffea abbayesii (аббайєсі)

Це вид, що зростає сьогодні лише у національному парку Мадагаскару з метою збереження популяції. Відкритий і описаний у 1961 році. Любить кам’янистий ґрунт і висоти 400-500 метрів. Вид оцінюється як такий, що знаходиться під загрозою зникнення через його невеликий ареал і скорочення середовища існування. У їжу не використовується.

Coffea affinis (афініс)

Наприкінці 19 століття і до 1940-х років кава афініс була фермерською кавою поряд зі стенофілою у Сьєрра-Леоне, Гвінеї і Кот-д’Івуарі до того, як її, як і інші менш успішні види замінили арабіка і робуста. Після цього цей вид був забутий і повторно виявлений лише у 2015 році. Афініс може мати корисні властивості для розвитку світової кавової промисловості: диференціація смаку, привнесення стійкості до хвороб і кліматичних змін до загального генофонду. Однак сьогодні ніхто комерційно не розвиває цей вид.

Coffea benghalensis (бенгальська)

Це вид, який росте в Індії, Бангладеш, Бутані і Непалі: в основному, у тропічних і субтропічних вологих широколистяних лісах. Ареал проживання: вздовж струмків, у сухих змішаних і мусонних лісах. Це звичайна чагарникова флора у басейні річки Гандакі у Непалі. Досить толерантний вид до посух і малої кількості опадів. Ця властивість може бути корисною при виведенні нових стійких гібридів органічної кави і елітних сортів. Щоправда, зараз цим ніхто не займається й бенгальська кава — вид, який зникає через вирубку лісів як місць її проживання.

Coffea charrieriana (кава Шар’є)

Цей вид кави називається камерунською кавою, оскільки вона росте у цій країні, добре пристосувавшись до її клімату (зрідка виявляється у інших країнах Центральної Африки). Коли її вперше знайшли в Камеруні, її назвали «псевдозанзібарською» кавою, очевидно тому що виявлений вид природно не містив кофеїну. А в той час у регіоні була широко відома кава з Занзібару, яка була кофеїновмісною, і щоб не плутати два види, вчені поступили, як нам здається, легковажно. Чому б не назвати новий вид не з приставкою «псевдо-», а, наприклад, «Кава без кофеїну з Камеруну»? Так чи інакше, у ній немає кофеїну. То чому ж зараз її широко не прийняли на озброєння для виробництва натуральної кави без кофеїну? Справа в тому, що вид був виявлений у 1985 році, але його вивчення не відбувалося аж до 2008 року, коли він був біологічно вивчений і таксономічно класифікований. З того часу підвищення його популярності серед широкої публіки ніким не промотувалося, а тому про нього просто не знали. Сьогодні відомо лише про одну ферму (Coffea Diversa у Коста-Ріці), яка взялася вирощувати цей вид для дослідження потенціалу його застосування як натуральної безкофеїнової кави.

У природі кава Шар’є зростає у вологих тропічних лісах на кам’янистих схилах на середніх висотах 300 м. Цей вид знаходиться під загрозою зникнення через вирубку лісів.

З урахуванням того, що цей вид поки що не має жодної світової популярності, нам бачиться, що ще ох як нескоро ми зможемо оцінити його смак з обсмажуванням під еспресо чи з обсмажуванням під молоко, якщо ця нова кава взагалі колись дійде до України.

Coffea kapakata (капаката)

Купити каву в Інтернет-магазині coffeestory.in.ua виду капаката на даний момент не представляється можливим, оскільки з 1932 року цю каву ніхто не бачив у природі і не збирав її біологічних зразків більш ніж один раз. Зразки ці до нас прийшли чи то з Конго, чи то із Західної Анголи, але в одиничному вигляді, і це робить спірним навіть саме відкриття виду, оскільки наявних даних явно недостатньо для підтвердження відкриття. Сподіватимемося на прогрес у цьому питанні.

Coffea magnistipula (магністипула)

Про цей вид відомо лише кілька ботанічних фактів, оскільки він не використовується для приготування напою (хоча ми б не відмовилися скуштувати цю каву як каву з бочки).

Магністипула — це ім’я похідне від назви «стипула» — поглиблення на листі, в яке збирається сміття і дощова вода. «Той, що містить багато поглиблень» — так можна перекласти цю назву. Ще цікавим в magnistipula є те, що коріння росте не тільки з зони переходу стебла в кореневище, але і хаотично з самого стебла.

Coffea racemosa (расемоза)

Цей вид також називається Inhambane coffee (за назвою провінції Іньямбане в Мозамбіку). Це ще одна кава з низьким вмістом кофеїну: менше 50% від рівня арабіки і 25% від робусти. Росте в Зімбабве, має загальний ареал проживання всього 150 км². Раніше вид широко культивувався португальцями в 1960-1970-х роках у Мозамбіку, але в даний час він вирощується всього на декількох плантаціях, без особливого комерційного успіху (припинення широкої культивації пов’язане з виходом португальських колонізаторів в 1975, після чого економіка країни занепала, як завжди без винятку буває з колишніми чорними колоніями розвинених країн).

Плоди расемози — круглі, фіолетово-чорні, дрібні (приблизно третина розміру від ягід арабіки). Місцеве населення сушить очищені зерна, смажить і подрібнює до порошку, який потім п’ють швидше із сіллю, аніж із цукром.