Coffee Story: наша допомога волонтерам та армії. І наша особиста історія початку війни

Станом на 15 квітня 2022 р. йде 51-й день війни. Між боягузливою, підлою, нелюдською та пральномашинозабиральною рашистською федерацією та миролюбною, сильною та як ніколи згуртованою Україною. Як й багато інших, ми, власники та співробітники Coffee Story, онлайн магазину кави в зернах, ніколи б не подумали, що у 21 столітті житимемо в умовах війни. Але, як й багато інших, ми спокійно видихнули та перевели свою роботу на військові рейки.

І сьогодні у цій статті ми відповімо на запитання наших читачів та покупців про те, як ми допомагаємо нашій хоробрій армії та сміливим волонтерам.

Хаос першого тижня

Як й мільйони в Україні, ми прокинулися близько 5.30 ранку. Так рано, бо на Дніпро, де дислокований наш офіс, о 5.25 було скинуті бомби та було чутно лункі вибухи на злітно-посадковій смузі аеропорту. Вже о 6.30 ранку наші сім’ї були розбуджені, зібрані, тривожні валізки (які зберігалися у коридорі вже 2 тижні) були схоплені, закинуті до машин й ми рвонули на Київ. Але не доїхали. Проїхали через Канів. Звідти – на Хмельницький, потім – у Львів. Кінцевим пунктом для нас, чоловіків, був кордон. Відправивши своїх дружин, матерів та дітей до Жешува (що у Польщі), ми вирішили повернутися туди, де наш бізнес, наші кавові склади, наше серце — до Дніпра. Весь шлях туди-назад зайняв 5 днів. Страх. Хаос. Нерозуміння. Це мінімальні характеристики, які можна надати цьому періодові. Коли їдеш, перевіряючи новини щосекунди, плануючи маршрут виходячи з того, куди з мінімальною ймовірністю прилетить снаряд.

Самоорганізація

Дніпро. Перевірили, як там наші друзі, знайомі. Навідались у гості, поговорили, разом поофігєвали з того, що коїться. Багато хто вже поїхав. Перевірили, чи цілі квартири. Чи цілий цех обсмажування. Склад. Офіс.

Сім’я евакуйована. Можна з легким та водночас важким серцем повертатися до роботи. Звичайно, нових замовлень на сайті немає. Не дивно. Але ще працюючі кав’ярні потребують нових постачань. Поміркували, що можна зробити для армії, для нужденних людей. Придумали законтачитися з волонтерами. Зайшли до одного з нововідкритих місць збору гуманітарки — у Дніпрі їх з’явилося кілька десятків лише за перші 3 дні війни. Поговорили, довідалися, що треба. Кава завжди йде врозліт. Через день-два підписали договори з волонтерськими центрами, щоби проводити платежі на їхні рахунки. Справа пішла.

Залучення партнерів

27-28 лютого, у дорозі, ми телефонували, списувалися у соцмережах та писали на e-mail усім нашим постачальникам. Дізналися, як у них справи. Розповіли про війну в Україні, коротко сказали, що з нами все гаразд. Попросили допомоги з поставками.

«Та ні, та ти мене розігруєш!» чи «Ну навіщо вигадувати такі жахливі небилиці? Немає грошей на оплату поставки чи хочеш зі мною припинити співпрацю – так й скажи!»

Ніхто не вірив, що у нас ВІЙНА. Справжнісінька, з кров’ю, жертвами, зруйнованими будинками, танками та артилерією. Ми стали «бомбардувати» партнерів посиланнями на англомовні ресурси, які могли знайти: BBC, CNN… Тоді ще у світовій пресі було мало статей про війну. Робили переклади новин з наших ресурсів мовами міжнародного спілкування: англійською, французькою, італійською, іспанською… Та надсилали їм — нехай читають. Поступово люди відійшли від шоку та першої невіри в наші слова й зрозуміли, що ми не жартуємо. А як зрозуміли — стали підключатися. Та допомагати нам словом і ділом.

Поточні результати

Кожна одиниця продажу арабіки чи робусти, яку хтось робить на нашому сайті, працює на ЗСУ. Ми перераховуємо 15% від її роздрібної вартості на потреби тих, з ким підписали договори про співпрацю. Це відбувається або на їхній банківський рахунок або передається готівкою (залежно від того, що у нас є на руках на момент передачі допомоги, адже у нас прийнято багато способів оплати за нашу продукцію і тут не вгадаєш напевно).

За рахунок партнерської допомоги ми зменшили деякі наші витрати на доставку купажів арабіки та робусти, фермерської кави та навіть деяких елітних сортів, як й зерен для частини наших пропозицій кави з бочки. Ми співпрацюємо безпосередньо чи опосередковано з більш ніж 20 країнами світу (з 51 країни всього, які виробляють каву), охоплюючи всі континенти. З нами погодилися, що війна – це жахливо наші партнери-постачальники з Африки, Індії та Південної Америки. Та десятки постачальників, як наших старих друзів, так й нових, відгукнулися на наші заклики посильної допомоги. Тому наразі ми маємо:

• безкоштовні поставки частини товару (постачальники-фермери чи навіть власники танкерів взяли їх на себе) – ми їм неймовірно вдячні за це!

• за частину нових поставок зараз ми не платимо зовсім: кількасот кілограмів нам подарували наші партнери як гуманітарку. До них відносяться, наприклад, Арабіка Уганда Рувензорі, Коста-Ріка Серро Драгон, Арабіка Індія Плантейшн АА та Арабіка Гватемала Фенсі. Частина цієї кави — з обсмажуванням під еспресо, а частина — з обсмажуванням під молоко. Все безкоштовне пішло армії та волонтерам. Все платне ми, як і раніше, пропонуємо всім охочим на нашому сайті.

• нами передані понад 3 тонни кави на передову через волонтерів: вони просто молодці! Нереально круті хлопці, з якими приємно та ефективно співпрацювати!

Звичайно ж, ми розуміємо особливості життя на фронті (боже, як, здавалося ще в січні, безглуздо звучить слово «фронт», що стосується нашого життя). І розуміємо, що бійцям ніде молоти каву та майже ніколи немає можливості заварити її — на вогнищі чи грубці-буржуйці сильно не розженешся (про реалії кави на передовій читайте в минулому нашому блог-пості). Тут не до навичок баристи — аби гаряча вода була, щоб зігрітися. Тому більшість кави туди, де окопи, йде у вигляді розчинної. Якась частина з нашого асортименту зернової кави йде туди, де є обладнані польові кухні, де штатні кухарі можуть варити з мелених зерен.

Розчинну каву купуємо ми чи волонтери з тих грошей, які 15% від покупок. Зернову – ми донатимо самі. Причому, якщо дозволяє наша логістика (а ми дуже хочемо, щоб дозволяла), то возимо зерно до центрів збирання продукції волонтерів на нашому транспорті — службовому і особистому. І навіть кілька разів на великах. Якщо транспорту на даний момент немає, плануємо, коли волонтери можуть під’їхати забрати чергову поставку.

Все буде Україна! Ми у це віримо. Вірте й ви разом з нами та купуйте каву в Інтернет-магазині coffeestory.in.ua, щоб продовжувати життя та допомогу нашій армії!